Cортувати

Реєстрація благодійних фондів та організацій

Оформлення благодійної допомоги

Управління БФ і БО

Допомога учасникам АТО і переселенцям

Публічний збір благодійних пожертв

Робота волонтерів

Реєстраційні дії БО та їх оформлення (реєстрація, внесення змін, ліквідація)

Благодійна допомога: оформлення, отримання і надання (відносини з донорами і бенефіціарами)

Оформлення гуманітарної допомоги

Звітність БФ і БО

Гуманітарна допомога: оформлення, отримання і надання

Законодавчі новації

Оплата праці та послуг консультантів

Волонтерська діяльність: оформлення волонтерів, ведення документації

Соціальне підприємництво

Гуманітарна допомога

Оподаткування благодійної допомоги

Надання благодійної допомоги

Оформлення благодійної допомоги (юр.)

Трудові відносини в БО: прийняття на роботу, звільнення, відпустки, лікарняні, ведення документації

Учасники (засновники) та органи управління БО: правовий статус, формування і діяльність

Господарська діяльність: оформлення договорів, ведення первинної документації

Оподаткування БО, благодійної та гуманітарної допомоги: нарахування і сплата податків, отримання та втрата статусу неприбутковості

Бухгалтерський облік в БО: оформлення та ведення документації та проводки

Звітність БО: податкова, статистична тощо

Перевірки та інші форми державного контролю діяльності БО

Підстави перевірок благодійних організацій

19 грудня 2019, 9:59 до роздiлу

Рита Максимова

Доброго дня! Допоможіть розібратися. Які контролюючі органи можуть перевіряти благодійні фонди, з якою періодичністю, що може бути підставою для непланової перевірки?

Відповідь

Олексій Фелів

19 грудня 2019, 9:59

І. ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ПЕРЕВІРКИ

 

Державний контроль у сфері благодійної діяльності здійснюється за загальними правилами, які розповсюджуються на будь-якого суб'єкта господарювання. Його здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, визначених законом (ст. 26 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації»). Розглядаючи це питання детальніше, можна сформулювати список органів, які найчастіше здійснюють перевірки благодійних фондів:

 

1.     Державна фіскальна служба України (податкові перевірки).

2.     Державна служба України з надзвичайних ситуацій (додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки).

3.     Пенсійний фонд України (перевірки додержання законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування).

4.     Держава служба України з питань праці (перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб).

5.     Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (дотримання вимог санітарного законодавства).

 

Окрім цього, провівши аналіз результатів планових та позапланових перевірок благодійних організацій за 2018-2019 роки (ознайомитися з переліком можна за посиланням - https://inspections.gov.ua/), можна зробити висновок, що їх проводять також наступні органи (залежить від конкретної специфіки благодійної організації):

 

·       Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт);

·       Державна екологічна інспекція України (дотримання вимог природоохоронного законодавства);

·       Державна служба геології та надр України (державний геологічний контроль у разі наявності спеціального дозволу на користування);

·       Міністерство охорони здоров'я України (контроль за додержанням ліцензіатами вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики);

·       Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (технічний стан резервних автономних джерел живлення або відповідність внутрішніх схем електропостачання категорійності споживача та його струмоприймачів).

·        

ІІ. ПЕРІОДИЧНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК

 

Періодичність проведення планових заходів державного нагляду та контролю визначається відповідно до спеціальних критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження тієї чи іншої діяльності.

 

1. ДФС: планові перевірки передбачені планом – графіком, який публікується на офіційному сайті ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний і визначається відповідно до критеріїв, що встановлені в «Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків», який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-15). Щодо періодичності, то платники податків з:

 

·  незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки;

·  середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки;

·  високим - не частіше одного разу на календарний рік.

 

2. ДСНС: до критеріїв оцінки ступеня ризику відносяться вид об’єкта (приміщення, будівля, споруда), його площа, максимальна розрахункова кількість людей, які перебувають на об’єкті, клас наслідків під час будівництва об’єкта і так далі. Виділяють три категорії ризиків: високий, середній та незначний. Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються за діяльністю суб’єктів господарювання з такою періодичністю:

 

·  з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;

·  із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

·  з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

 

3. ПФУ: до критеріїв відносять дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю), проведених щодо суб’єкта господарювання протягом останніх трьох років. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання проводяться органами Пенсійного фонду України з такою періодичністю:

 

·  з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

·  із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

·  з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.

 

4. Держслужба з питань праці: критерії – наявність у суб’єкта господарювання об’єктів підвищеної небезпеки, що не виведені з експлуатації, здійснення їх експлуатації, порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, тощо. Зі всім переліком критеріїв можна ознайомитися тут - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223-2019-%D0%BF. Планові заходи державного нагляду (контролю) у відповідній сфері здійснюються:

 

·  у разі високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;

·  середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;

·  незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

 

5. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів: Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, є вид діяльності, що проваджується суб’єктом господарювання, порушення вимог санітарного законодавства, виконання постанов, розпоряджень, висновків, приписів органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень санітарного законодавства і так далі. Планові заходи щодо субєктів з:

 

·  високим ступенем ризику здійснюються - не частіше одного разу на два роки;

·  середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

·  незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

 

ІІІ. ПОЗАПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ

 

Підстави проведення позапланової перевірки ДФС (ст. 78 Податкового кодексу України):

 

·       отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

·       платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

·       платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

·       виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

·       платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

·       розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

·       щодо платника податку подано скаргу;

·       платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

·       отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону;

·       контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

·       у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

·       неподання платником податків або подання з порушенням вимог звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації;

·       отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків;

·       платником податків не подано в установлений строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків;

·       платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

 

Підстави проведення позапланових перевірок іншими органами

 

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позапланові перевірки здійснюються у разі:

 

·       подання суб’єктом господарювання письмової заяви про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

·       виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення помилки у документі обов’язкової звітності відповідний орган контролю упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення;

·       перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

Підтримати он-лайн консультацію

Підтримати

Останні запитання в цьому розділу

Відображення нарахувань по невикористаним відпусткам у звітності

Доброго дня! з 2019 року неприбуткова організація подала повний комплект фінансової звітності у звязку з віднесенням її до середніх підприємств. Відповідно при складанні такої звітності довелось провести нарахування...

Переглянути

Звітність БО

Які звіти і з якою періодичністтю здає благодійний фонд школи?

Переглянути

Відображення повернення надмірно сплачених коштів у звіті БО

Доброго дня! готуємо фінансовий звіт. БО отримувала Дохід лише у вигляді благодійної фінансової допомоги. Але було 2 платежі - повернення надмірно сплаченої зарплати та 1 платіж - повернення надмірно сплаченого...

Переглянути

Подання звіту 1ДФ у разі видачі благодійної допомоги

Добрый день. Возник вопрос. Благотворительный фонд передал нам (Громадська организация) по акту приема-передачи продукты для наших подопечных. Для передачи этих продуктов мы писали письмо в фонд и список подопечных....

Переглянути

Відображення членських внесків у Звіті неприбуткової організації

Доброго дня! Підкажіть будь ласка, ми громадська організація. Єдине джерело надходжень - членські внески. Витрати- РКО та оплата комун. послуг. Чи вважати членські внески - цільовим фінансуванням (рах. 48) чи відносити на...

Переглянути